18–19 вересня 2026 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відбулася 51-ша Міжнародна історико-правова конференція «Організаційно-правові аспекти освітянської та наукової діяльності (історія, сучасність, перспективи): на пошану президента Міжнародної асоціації істориків права Олександра Ярмиша».

Організаторами Міжнародної історико-правової конференції виступили: Міжнародна асоціація істориків права, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Комісія історії українського права при Президії НАН України та Національна академія правових наук України в особі її структурних підрозділів.

Конференція об’єднала широке коло фахівців з усієї України та з-за кордону. Понад 50 науковців представляли Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національну академію правових наук України, Близькосхідний університет (Нікосія, Північний Кіпр) та 18 інших вишів України з 9 міст, від прифронтових Харкова та Запоріжжя і до Львова та Івано-Франківська. Ряд учасників перебувають на посадах в діючій армії та Службі безпеки України. Окрім широкого територіального охоплення склад учасників був і вкрай поважним. У роботі конференції взяли участь 10 академіків та членів-кореспондентів національних та міжнародних академій, 17 осіб, удостоєних почесних звань, 33 доктори наук і професори та 17 кандидатів наук і докторів філософії в галузі права.

У центрі обговорення були такі проблеми: Юридична освіта та наука крізь віки: витоки, закономірності, особливості і тенденції розвитку, стратегія виживання в надзвичайних умовах. Розвиток законодавства про освіту та науку. Місце освіти та науки в євроінтеграційних процесах. Реформування юридичної та історичної освіти і науки: досвід і нові парадигми. Засади державного управління в сфері освіти та науки. Межі втручання держави в академічну свободу. Джерела фінансування освітньої та наукової діяльності. Академічна доброчесність та наукова комунікація в умовах розвитку відкритої науки. Підготовка й атестація наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Вимоги до оцінювання діяльності наукових закладів і закладів вищої освіти, їх підрозділів і окремих дослідників (співробітників). Наукометрія в Україні і світі. Публікаційна стратегія, вимоги до наукових публікацій і «фахових видань». Соціально-правовий захист науковців і освітян.

Перший день конференцій, 18 вересня, розпочався вітальними словами до учасників конференції та її ювіляра ‒ багаторічного та незмінного президента Міжнародної асоціації істориків права, професора кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби безпеки України (м. Київ) і позаштатного головного наукового співробітника відділу історії держави і права України Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента НАПрН України, заслуженого юриста України Олександра Ярмиша, якому незадовго до заходу виповнилося 75 років.

Відкрив конференцію з вітальної промовою президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель, доктор юридичних наук, професор, академік (дійсний член) НАПрН України, заслужений працівник освіти України.

З теплими словами виступили очільники оргкомітету конференції Олександр Бандурка, перший віцепрезидент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік (дійсний член) НАПрН України, заслужений юрист України; Олександр Скрипнюк, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент Національної академії правових наук України, академік (дійсний член) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; Ігор Усенко, перший віцепрезидент Міжнародної асоціації істориків права, провідний науковий співробітник відділу історії держави і права України Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

Особисто виступили чи надіслали привітання Катерина Левченко, Урядовий уповноважений з питань гендерної політики, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; Віль Бакіров, президент Соціологічної асоціації України, академік НАН України, член-кореспондент НАПН України, доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Олександр Зарубицький, віцепрезидент Української секції Міжнародної поліцейської асоціації, заслужений журналіст України; Люк Борлон (Бельгія), засновник та президент Всесвітньої поліцейської асоціації футзалу та міні-футболу (WISPA); Олександр Головко, проректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України та інші.

У своєму виступі Олександр Скрипнюк зосередив увагу на біографічних даних та професійних і наукових звершеннях Олександра Ярмиша. Зокрема, були докладно викладені віхи зростання вченого від старшого викладача до старшого наукового співробітника Харківського юридичного інституту (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), праця в на посадах проректора, першого проректора з наукової роботи, першого проректора та ректора Харківського національного університету внутрішніх справ та подальша діяльність в органах МВС та Радбезу. Наголошено на участі генерала Ярмиша у розробленні проєктів законів України «Про міліцію», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та підготовці Концепції реформування кримінальної юстиції України (2008), Рішення РНБО України «Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції» (2009) тощо. Зупинився у своєму виступі Олександр Скрипнюк і на наукових досягненнях ювіляра, його працях, великому колі учнів тощо. Не оминув увагою активну участь в діяльності багатьох громадських організацій, на його спортивних досягнення тощо. Наприкінці виступу Олександра Скрипнюка ювіляру були вручені ювілейні адреси від Національної академії правових наук України та Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Після урочистого відкриття почалася основна частина конференції, що проходила впродовж двох днів у форматі шести пленарних засідань. Усе перше пленарне засідання, яке вів Олександр Скрипнюк, було присвячене особі та здобуткам ювіляра, професора Олександра Ярмиша. Були виголошені наступні виступи: Вікторія Пальченкова, професор кафедри конституційного, адміністративного та трудового права Національного університету «Запорізька політехніка», доктор юридичних наук, професор ‒ «Олександр Назарович Ярмиш та його наукова школа: історіографія дослідження карального апарату та пенітенціарних установ»; Валентина Боняк, завідувач кафедри теорії та історії держави та права, конституційного права та прав людини Дніпровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор ‒ «Олександр Назарович Ярмиш — мудрий керівник, талановитий учений та знаний правник (ода Вчителю)»; Володимир Макарчук, професор кафедри теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», доктор юридичних наук, професор та Назар Рудий, учений секретар Вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент ‒ «Генерал Олександр Ярмиш як джекпот вітчизняної школи історії держави і права»; Наталя Крестовська, професор кафедри морського права Національного університету «Одеська морська академія», доктор юридичних наук, професор ‒ «Ювенальна тематика у науковій творчості О. Н. Ярмиша»; Ігор Усенко (у співпраці з GPT-5.6 Sol (ChatGPT, OpenAI)) ‒ «Пів століття одного дослідницького алгоритму: стиль наукового мислення Олександра Ярмиша у прочитанні штучного інтелекту» та Богдан Бернадський, доктор юридичних наук, доцент, діючий військовослужбовець ЗС України ‒ «До питання про періодизацію історії спецслужб».

Вкрай насиченим було друге пленарне засідання, модератором якого був Ігор Усенко. На ньому були представлені виступи таких науковців: Наталія Оніщенко, заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік (дійсний член) НАПрН України, заслужений юрист України ‒ «Антропологічний вимір сучасної науки»; Петро Рекотов, доцент кафедри інформаційної економіки, підприємництва та фінансів Інженерного навчально-наукового інституту імені Ю. М. Потебні Запорізького національного університету, кандидат юридичних наук, доцент ‒ «Правнича освіта в Україні: проблеми сьогодення»; Ігор Усенко ‒ «Больові точки сучасної організації науки в Україні: погляд правознавця»; Євген Ромінський, вчений секретар оргкомітету конференції, ‒ «Освіта через практику: шлях становлення давньоруського правника». Завершив засідання сам ювіляр Олександр Ярмиш з виступом на тему «Юридична освіта в навчальних закладах системи МВС незалежної України: становлення й розвиток, здобутки і втрати».

Перший день конференції завершився демонстрацію фотографій Олександра Ярмиша, який, окрім звої педагогічних, наукових та безпекових досягнень, є й дуже відомим фотографом, учасником багатьох виставок.

Другий день конференції, 19 вересня, цілковито проводився он-лайн, що дало змогу виступити великій кількості учасників. Перераховувати усі виступи абсолютно неможливо. В цей день протягом 8 годин були проведенні ще чотири пленарних засідання. Модераторами були: Володимир Кириченко, професор кафедри теорії та історії держави та права Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор та старші наукові співробітники відділу історії держави і права України Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидати юридичних наук Тетяна Бондарук, Олена Сокальська та Анастасія Іванова. З числа «гостей» наукового форуму згадаємо доповіді: «Штучний інтелект і юридична наукова комунікація: до інтегративної моделі редакційної політики» ‒ Мехман А. Дамірлі, завідувач кафедри філософії права Близькосхідного університету (Нікосія, Північний Кіпр), головний редактор журналу «Solem Juris», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права; «Моделі вивчення конституційних прав людини в університетській освіті України та Німеччини» ‒ Сергій Рабінович, професор кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор; «Право на вищу освіту в новітній практиці Конституційного Суду України» ‒ Ольга Мельничук, завідувач кафедри публічно-правових дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор юридичних наук, професор; «Генеза та історична тяглість освітньої традиції у Львові: від братської школи до львівського університету» ‒ Ігор Бойко, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор; «Історія органів внутрішніх справ (Національної поліції) України як чинник національно-патріотичного виховання майбутніх правоохоронців в умовах воєнного стану» ‒ Євген Зозуля, професор кафедри державно-правових дисциплін Донецького державного університету внутрішніх справ (м. Кропивницький), доктор юридичних наук, професор; «Доктрина природного права в українських університетах Російської імперії: рецепція західноєвропейської правової традиції та репресивна реакція самодержавства (кінець XVIII — початок XIX століття)» ‒ Володимир Кириченко та багато інших.

На цих пленарних засіданнях також виступили особисто або подали письмові тексти доповідей «господарі» конференції ‒ співробітники Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, які склали лише трішки менше третини усіх учасників конференції. Окрім раніше згаданих, це Анжеліка Крусян, вчений секретар інституту, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України («Сучасна академічна юридична наука в Україні: виклики, пріоритети та перспективи розвитку»); Наталія Пархоменко, завідувач відділу теорії держави і права, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України («Реформа організаційно-правових засад фундаментальної науки в Україні: традиції та новації»); Ольга Андрійко, провідний науковий співробітник відділу проблем державного управління та адміністративного права, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України («Адміністративне право України: від радянської моделі до сучасних стандартів»); Сергій Короєд, провідний науковий співробітник, доктор юридичних наук, професор («Соціально-правовий захист працівників закладів освіти у зв’язку із воєнним станом»); Людмила Кисіль, старший науковий співробітник відділу проблем державного управління та адміністративного права, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, доцент («Адміністративно-процедурна правосуб’єктність наукових працівників: постановка питання»).

А відділ історії держави і права України (базовий осередок МАІП) традиційно взяв участь у повному складі, окрім згаданих раніше, це Ірина Музика, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук, доцент («Становлення юридичної освіти і науки в радянській України 1920‒1930 рр.»), Тетяна Бондарук, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник («Гуманітаристика у ХХІ столітті: загрози, виклики, перспективи»), Олена Сокальська, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук, доцент («Публікаційні стратегії в сучасних реаліях»), Олена Самойленко, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник («Розвиток імперської юридичної освіти в ХІХ — на початку ХХ ст.: етапи становлення та модернізації»), Анастасія Іванова, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник («Академічна свобода як конституційна цінність: формування української конституційної традиції»), Леся Худояр, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук («Українська вища освіта в добу козаччини (ХVІ‒ХVІІІ ст.)») та Вадим Бондарук, науковий співробітник, кандидат юридичних наук («Європейський вимір освіти ранньомодерної України: Замойська академія (1594–1784)»).

Завдяки змішаному та дводенному формату проведення конференції майже усі учасники змогли виступити на цьому науковому форумі. Подяки за це заслуговує технічна база Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та особисто Олексій Топонар. Матеріали виступів учасників конференції, зокрема і тих, що з технічних причин не змогли взяти особисту участь в пленарних засіданнях, а також колег, що долучилися до її проведення вже під час заходу, будуть включені до збірника матеріалів конференції, видання якого очікується до кінця 2026 року. Окрема подяка — Збройним Силам України, без чиєї героїчної роботи наукове життя в Україні було б неможливим загалом!

Ознайомитися із відеозаписом конференції, як і попередніх наукових форумів, можна буде на сторінці Міжнародної асоціації істориків права на сайті Youtube за таким посиланням: https://www.youtube.com/@МАІПМіжнароднаасоціаціяісторик/videos 

Проведення конференції стало важливою платформою для фахового обговорення актуальних проблем юридичної науки та освіти в Україні та світі. Велика увага була присвячена проблемі оцінювання діяльності наукових закладів і закладів вищої освіти, їх підрозділів і окремих дослідників (співробітників), а також прямо з цим пов’язаної проблемі кризи формалізації наукометрія, вимог та потреб публікаційних стратегій, вимог до наукових публікацій і «фахових видань» тощо.

Оргкомітет