21 квітня 2026 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України в змішаному форматі (offline та online в режимі відеоконференції на платформі ZOOM) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Правоборство — використання права як зброї у війні. Правові механізми протидії російській агресії».

Організаторами конференції виступили: Національна академія наук України, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національна академія правових наук України. Інформаційні партнери — «Юридична практика» та «Юридична газета», а також за підтримки адвокатського об’єднання EQUITY.

У заході взяли участь провідні українські науковці, представники Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, народні депутати України, судді Верховного Суду, прокурори Офісу Генерального прокурора України, представники наукових установ, вищих закладів освіти, докторанти та аспіранти, представники інститутів громадянського суспільства.

З вітальним словом до учасників Конференції звернувся директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, віцепрезидент НАПрН України, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. У своєму вітальному слові Олександр Скрипнюк зазначив, що, окрім секцій — за якими, власне, побудована робота конференції, будуть обговорені й спеціальні доповіді експертів, щоб якомога ширше охопити коло питань з проблематики правоборства. Очільник Інституту побажав учасникам плідної праці та запросив до вітального слова доктора юридичних наук, першого віцепрезидента НАПрН України, академіка НАПрН України, народного депутата I–IV скликань Олександра Бандурку. Олександр Бандурка наголосив, що теорія і історія держави і права — як зброя протидії російській агресії, — дуже актуальна, тому, що саме юридична наука у цій площині, спростовує російські наративи про те, що український народ не має власної історії, своєї самобутності й національної самоідентичності. «Наука показує, що тисячолітня традиція українського державотворення проявляла себе у далеких історичних часах, коли московії ще й не існувало. Згадаймо договори Київської Русі з Візантією 907 та 911 років, де існувало київське державне утворення», — підкреслив вчений.

Модератор конференції — Олег Маліневський, старший науковий співробітник Відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Еквіті», доктор філософії в галузі права зазначив, що робота конференції побудована за тематичними блоками. Зокрема, Сесія 1. Концепт правоборства — використання права як зброї у війні та його роль у протидії збройній агресії Росії проти України й інших збройних конфліктах. Сесія 2. Міжнародно-правові та іноземні аспекти правоборства в російсько-українській війні. Сесія 3. Національно-правові аспекти правоборства у сфері протидії агресору.

У першій Секції виступили: Олександр Бандурка, дійсний член (академік) НАПрН України, Перший віцепрезидент НАПрН України, член президії НАПрН України; Наталія Оніщенко, дійсний член (академік) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заступник Директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Валерій Чалий, дипломат, Надзвичай та Повноважний посол України у США (2015–2019); Олег Маліневський, доктор філософії в галузі права, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Еквіті», віцепрезидент Асоціації адвокатів України, старший науковий співробітник Відділу міжнародного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Марк ЕЛІС, Виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів.

Питаннями для обговорення Секції 1 були: Правоборство з російським агресором: поняття, особливості та ключові точки протистояння. Міжгалузевий характер правоборства: синергія міжнародного та національного права. Стан законодавчого регулювання правоборства в України, міжнародному праві та національному законодавстві зарубіжних країн.

У другій Секції з доповідями виступили: Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду; Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України; Олег Ткачук, суддя Великої Палати Верховного Суду, доктор юридичних наук; Тетяна Нестерчук, баристер Англії та Уельсу (у Fountain Court Chambers), авторка законопроєкту Британії про конфіскацію російських державних активів, працювала викладачкою трастів, деліктів, земельного та римського права в Оксфордському університеті (2005–2015); Антон Кореневич, доктор юридичних наук, посол з особливих доручень МЗС України; Олеся Отраднова, доктор юридичних наук, професор, народний депутат України.

Питаннями для обговорення Секції 2 були: Роль національних судів України у протидії збройній агресії РФ. Науково-практичні проблеми створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії: концепція, складу, процедура та початок роботи. Впровадження міжнародного компенсаційного механізму для України. Міжнародний реєстр збитків: правова природа, суб’єкти склад органів та посадових осіб, взаємовідносини з іншими інструментами правоборства. Протидія тортурам, незаконному поводженню з військовополоненими, та інші конвенційні механізми запобігання грубим порушенням прав людини під час війни: проблеми теорії та практики. Права дітей під час війни: правові механізми захисту та протидія порушенням. Захист журналістів у збройному конфлікті: правові виклики, доказування цілеспрямованих атак та роль парламентського контролю; Проєктуючи мир через довкілля: трансформація довкіллєвого права в інструмент перемоги.

У третій Секції з доповідями виступили: Павло Кулинич, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, завідувач Відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Наталія Малишева, дійсний член (академік) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник Відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Олег Марцеляк, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу конституційного та муніципального права, заслужений юрист України; Михайло Савчин, доктор юридичних наук, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету; Роман Майданик, доктор юридичних наук, професор, Навчально-науковий інститут права КНУ імені Тараса Шевченка; Олексій Якубенко, начальник відділу юридичного захисту від країни-агресора Управління представництва держави у міждержавних справах Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України; Оксана Головченко, в.о. начальника Управління відшкодування збитків, завданих збройною агресією Міністерства юстиції; Сергій Шапченко, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка; Олена Фонова, Голова Господарського суду Луганської області, кандидат юридичних наук; Тарас Семків, начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах
збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.

Питаннями для обговорення Секції 3 були: Легітимна шкода: звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну в стані крайньої необхідності, для захисту від агресії або інших випадках, зумовлених поведінкою самої потерпілої особи. Поняття та розвиток доктрини бойового імунітету. Гармонізація кримінального законодавства України з міжнародним кримінальним правом як засіб забезпечення належної правової реакції на міжнародні злочини. Колективний потерпілий у кримінальному провадженні: перспективи законодавчого визнання потерпілим у справах про злочини агресії та воєнні злочини значних певних груп юридичних та фізичних осіб. Розвиток законодавства про кримінальну відповідальність юридичних осіб за воєнні злочини. Законодавчі кроки щодо посилення боротьби з тероризмом, формування реєстру терористичних організацій та держав-спонсорів тероризму. Воєнний тероризм як спеціальний склад злочину.

Конференція стала важливим майданчиком для фахової дискусії від історії, стану та перспективи розвитку правоборства (lawfare) як науково-правової концепції використання права у війні до питань міжгалузевого характеру правоборства: синергії міжнародного та національного права.

Підбиваючи підсумки Конференції, Олександр Скрипнюк зазначив, що було обговорено і саме поняття «правоборство» і використання права як зброї війни, його роль в протидії російській агресії, міжнародно-правові та іноземні аспекти правоборства в російсько-українській війні. «Це — лише блоки, а в цих блоках більше десятка питань. Питання обговорювались не лише з точки зору науки, а й практики. І наукове дослідження цієї теми не закінчуються цією конференцією. Ця тема потребує подальшого вивчення і дослідження», — підсумував Олександр Скрипнюк.