Персональний склад інституту
КРЕСІН Олексій Веніамінович — провідний науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу, керівник Центру порівняльного правознавства, доктор юридичних наук (2017), професор (2022).
Закінчив Український гуманітарний ліцей Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1992), Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1997), аспірантуру Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (2000); навчався у Варшавському, Гарвардському, Ноттінгемському, Центральноєвропейському університетах. Працював у 1994 і 1998–2002 у Київському державному технічному університеті будівництва та архітектури; 1994–1998 — в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; 2002–2006 — у Київському міжнародному університеті; з 2021 — професор Київського національного торговельно-економічного університету. З 2000 і дотепер в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України: 2000–2001 — молодший науковий співробітник, із 2001 — науковий співробітник відділу історико-політичних досліджень держави і права (нині відділ історії держави і права України); у 2001–2002 і 2010 — керівник Центру порівняльного правознавства та європейського права; 2003–2004 — науковий співробітник, 2004–2018 — старший науковий співробітник, із 2018 — провідний науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства (з 2025 — відділ міжнародного права та права Європейського Союзу).
Наукові дослідження: порівняльне правознавство, історія держави і права, історія політичних і правових учень, право Ради Європи.
Захистив кандидатську дисертацію «Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVIII ст.» (2001), докторську дисертацію «Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII — першій третині ХІХ ст.: компаративна концептуалізація» (2017).
Основні праці. Автор понад 700 наукових праць, зокрема індивідуальних монографій: «Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVIII ст.» (К., 2002), «Порівняльне правознавство у ХІХ–ХХ ст.: проблеми становлення» (К., 2011), «Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII — першій третині ХІХ ст.: компаративна концептуалізація» (К., 2017), «Comparative Legal Studies: 1750 to 1835. Approaches to Conceptualization» (Лондон, 2019, у 2 томах), «Резолюції Генеральної Асамблеї ООН: характер і значення у контексті війни РФ проти України» (К., 2024), «The United Nations General Assembly Resolutions. Their Nature and Significance in the Context of the Russian War against Ukraine» (Нью-Йорк і Ганновер, 2024); колективних монографій: «Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології» (К., 2006), «Foundations of comparative law: methods and typologies» (Лондон, 2011), «The Interaction of Legal Systems: Post-Soviet Approaches» (Лондон, 2015), «Політико-правові засади миротворчої операції в Донбасі: світовий досвід для України» (К., 2018), «Peacekeeping Operations in Ukraine» (Лондон, 2019), «Discovering the Unexpected: Comparative Legal Studies in Eastern and Central Europe» (Кларк, 2021), «The World Picture of Comparative Law» (Кларк, 2024).
Вчений секретар Української асоціації порівняльного правознавства, член редколегії книжкової серії «Ukrainian Voices» (Німеччина), редакційної колегії журналів «Право України», «Правова держава», «Держава і право», «Journal of Comparative Law» (Лондон), «The Lawyer Quarterly» (Прага), «Journal of Constitutionalism and Human Rights» (Вільнюс), «Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego» (Краків); головний редактор журналу «Порівняльне правознавство» (2012–2013), відповідальний секретар журналу «Порівняльно-правові дослідження» (2005–2015). Був членом Європейського комітету з кримінально-правових проблем та Європейської комісії проти расизму і нетерпимості Ради Європи; директор з документації Міжнародної асоціації юридичних наук при ЮНЕСКО (з 2025).
Нагороди та відзнаки: почесна грамота Кабінету Міністрів України (2012), золота медаль НАН України «Талант, натхнення, праця» (2009), грамота Верховної Ради України (2019), лауреат премії імені М. П. Василенка НАН України (2020).