Бондарук Вадим Олегович

науковий співробітник Відділу історії держави і права України, кандидат юридичних наук

нар. 9 травня 1989 р., м. Київ

БОНДАРУК Вадим Олегович — науковий співробітник Відділу історії держави і права України, кандидат юридичних наук (2017).

Закінчив загальноосвітню середню школу № 3 м. Боярки (2006), Київський університет права НАН України за спеціальністю «Правознавство» (2011). З 2009 по 2011 рр. проходив навчання за програмою підготовки офіцерів запасу у Військовому інституті КНУ ім. Т. Г. Шевченка, отримав звання молодший лейтенант запасу.

У 2013 році закінчив Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання НАВС — магістр права. Працював помічником приватного нотаріуса у м. Києві (2006–2015), Головним юристом виборчого штабу політичної партії на місцевих виборах (2010); директором ТОВ «Юридична компанія «СД ПАРТНЕРС» (2015–2016). Протягом 2013–2016 рр. — здобувач в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України. З березня 2017 року керівник проєктів та програм в компанії «Архівні інформаційні системи».

З січня 2025 року прaцює в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України на посаді наукового співробітника. Член Міжнародної асоціації істориків права (МАІП) (з 2012). У 2016 році проходив наукове стажування в Інституті історії ім. Тадеуша Мантейфеля Польської академії наук (м. Варшава) в рамках конкурсу на отримання грантів для візитів молодих науковців НАН України до Польщі.

Наукові дослідження: історія держави і права України, історія юридичної науки та освіти, правова думка та доктрини європейського відродження, розвиток юриспруденції на українських землях, правові проблеми архівної справи, територіальна ідентичність, права людини; збройна агресія; міжнародне гуманітарне право; міжнародна відповідальність; міжнародне правосуддя.

Захистив кандидатську дисертацію «Розвиток юридичної науки і освіти в Замойській академії (1594–1784 рр.)» за спеціальністю 12.00.01. (2017).

Основні праці. Автор понад 30 наукових праць, з них понад 20 наукових праць у фахових виданнях та збірниках наукових праць. Серед них — індивідуальні статті: «Замойська академія (1594−1784) та її значення для розвитку юриспруденції на українських землях» (2015), «Надання ступенів публічних нотаріусів в Замойській академії (1594–1784) (2015), «Освітньо-правова концепція Яна Замойського» (2014), «Замойська академія (1594–1784) у європейському пізньосередньовічному освітньо-правовому просторі» (2016), «Деякі аспекти формування територіальної ідентичності в ранньомодерній Україні» (2025).