МУЗИКА Анатолій Ананійович — провідний науковий співробітник Відділу проблем кримінальної юстиції та кримінології, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України.

У 1977 році закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «правознавство». З 1980 року по 1983 рік навчався в ад’юнктурі Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського (нині – Національна академія внутрішніх справ).

З 1974 року по 1980 рік  – слідчий, старший слідчий Шевченківського районного відділу внутрішніх справ м. Києва. 1984 року по 1990 рік працював викладачем, старшим викладачем кафедри кримінального права Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського. Протягом 1991–2000 роки займався адвокатською діяльністю. З 1998 року по 2000 рік — старший науковий співробітник Інституту держави і права імені  В. М. Корецького НАН України. З серпня 2000 року по червень 2001 року — начальник кафедри кримінально-правових дисциплін Київського інституту внутрішніх справ. З червня 2001 року по березень 2003 року — проректор з наукової роботи цього ж інституту. З березня по червень 2003 р. обіймав посаду Радника Міністра внутрішніх справ України. З червня 2003 року по квітень 2006 року — проректор з наукової роботи Київського юридичного інституту МВС України. Упродовж 2006–2007 рр. обіймав посаду професора кафедри кримінального права та кримінології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ. Упродовж лютого 2007 року — березень 2008 року — головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту МВС України. З квітня по жовтень 2008 року працював на посаді заступника Керівника Головної служби з питань правоохоронної діяльності Секретаріату Президента України. З березня 2009 року по жовтень 2011 рік обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Державного науково-дослідного інституту митної справи. З грудня 2012 року по серпень 2013 рік — завідувач кафедри кримінального права і криміналістики юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. З вересня 2013 року по серпень 2014 рік — професор кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету. З 2014 року обіймає посаду провідного наукового співробітника науково-дослідної лабораторії кримінологічних досліджень та проблем запобігання злочинності Державного науково-дослідного інституту МВС України (за сумісництвом). Від 3 грудня 2024 року — провідний науковий співробітник Відділу проблем кримінальної юстиції та кримінології.

 У 1984 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Принудительное лечение как уголовно-правовая мера борьбы с наркоманией (по материалам Украинской ССР)» (спеціальність 12.00.08).

У 1998 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження)» (спеціальність 12.00.08).

Вчене звання доцента присвоєно у 2002 році; вчене звання професора присвоєно у 2002 році

У 2017 році обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Основні напрями наукової діяльності – методологічні проблеми кримінального права; кримінально-правові ризики; проблеми української кримінально-правової політики, кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з наркотичними засобами, за «комп’ютерні» злочини, а також інститути і теоретичні проблеми кримінального права (зокрема, покарання та його застосування, амністія та помилування, примусове лікування, предмет злочину, місце вчинення злочину, причинність у правознавстві).

Автор понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Деятельность органов внутренних дел по применению принудительного лечения алкоголиков и наркоманов (уголовно-правовые и организационные аспекты)» (1987); «Уголовно-правовая борьба с наркоманией» (у співавт., 1988); «Примусові заходи медичного і виховного характеру» (1997), «Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів» (1998); «Законодавство України про кримінальну відповідальність за «комп’ютерні» злочини: науково-практичний коментар і шляхи вдосконалення» (у співавт., 2005); «Амністія та помилування в Україні» (у співавт., 2007); «Великий енциклопедичний юридичний словник» (у співав., 2007, 2012); «Причинная связь: уголовно-правовой очерк» (у співавт., 2009); «Кримінальне право України: Загальна частина: підручник» (у співавт., 5 видань упродовж 2002–2009); «Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів» (у співавт., 2010); «Предмет злочину: теоретичні основи пізнання» (у співавт., 2011); «Кримінальна відповідальність за контрабанду: національний та міжнародний досвід» (у співавт., 2011); «Покарання та його застосування за злочини проти здоров’я населення» (у співавт., 2012); «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» [у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.)]; «Злочини проти здоров’я населення: кримінологічна характеристика, аналіз складів злочинів, призначення покарання» (у співавт., 2013); «Неправомерный доступ к компьютерной информации: уголовно-правовое исследование» (у співавт., 2015); «Энциклопедия уголовного права. Т. 25: Преступления в сфере компьютерной информации» (у співавт., 2017); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: Кримінальне право» (у співавт., 2017); «Практика застосування Верховним Судом України положень Загальної частини Кримінального кодексу України» (у співавт., 2017); «Практика застосування Верховним Судом України положень Особливої частини Кримінального кодексу України» (у співавт., 2017); «Правові висновки Верховного Суду України щодо застосування норм кримінального права (2011–2017 роки)» (у співавт., 2018); «Кримінально-виконавче право України: підручник: у 2-х т.» (у співавт., 2018); «Інститут помилування в Україні та світі» (у співавт., 2018); «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (у співавт., 11 видань упродовж 2001–2019); «Каузальність і кримінальний закон в аспекті правового прагматизму» (у співавт., 2023).

Протягом 1998–2004 рр. брав активну участь у підготовці шеститомного видання «Юридична енциклопедія» (Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України) — був членом редакційної колегії окремих томів, науковим консультантом і рецензентом, автором багатьох статей, координував роботу з написання до енциклопедії статей з кримінального, кримінально-процесуального права, кримінології та криміналістики. Науковий консультант і рецензент праці «Великий енциклопедичний юридичний словник» (2007), а також автор низки статей до нього, зокрема — до другого видання зазначеного словника (2012).

 Член спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Упродовж 2011–2016 років – член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України.

Від 30 грудня 2021 року – член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (керівник Робочої групи за напрямом «Кримінальне законодавство. Кримінальне процесуальне законодавство»).

Підготував 3-х докторів і 16 кандидатів юридичних наук (за спеціальністю 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право»).

Здійснює наукове консультування 4-х здобувачів наукового ступеня доктора юридичних наук

Заступник головного редактора наукового видання «Наука і правоохорона»; член редакційної ради журналу «Право України»; член редакційної колегії журналу «Вісник Пенітенціарної асоціації України»; головний редактор журналу «Митна безпека» серія «Право» (вересень 2009 – жовтень 2011).

Державний службовець третього рангу. Заслужений діяч науки і техніки України (2018).