Сірий Микола Іванович

старший науковий співробітник Відділу проблем кримінальної юстиції та кримінології, кандидат юридичних наук

нар. 20 лютого 1962 р., с. Комсомольське

СІРИЙ Микола Іванович — старший науковий співробітник Відділу проблем кримінальної юстиції та кримінології, кандидат юридичних наук.

Вищу юридичну освіту здобув у Харківському юридичному інституті (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), який закінчив у 1987 році та був направлений на роботу в органи прокуратури Миколаївської обл.

З 1987 року і дотепер — в Інституті держави і права АН УРСР (нині — Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України): аспірант, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, вчений секретар Інституту, старший науковий співробітник Відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою (нині — Відділ проблем кримінальної юстиції та кримінології).

Кандидатську дисертацію захистив на тему: «Реализация принципа гласности в деятельности суда первой инстанции по уголовным делам». У 1997 році присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.

 Основні напрями наукової діяльності – дослідження проблем судово-правової реформи, утвердження демократичних принципів, прав і свобод людини, упорядкування основ правосуддя, протидії корупції, удосконалення системи кримінальної юстиції та процесуального законодавства.

Автор більше 200 наукових та науково-публіцистичних праць, в тому числі колективних монографій, брошур, енциклопедичних та журнальних статей. Основні праці (у співавторстві): «Гласность судебной деятельности по уголовным делам» (1993), «Уголовное наказание» (1997), «Затримання та взяття під варту в Україні: стан, проблеми удосконалення законодавства та практики його застосування» (2002), «Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту» (2004), «Компенсація шкоди жертвам насильницьких злочинів в Україні» (2006), «Судовий захист прав людини в Україні і проблеми кримінальної юстиції» (2008), «Протидія порушенням прав людини засобами кримінальної юстиції» (2008), «Міжнародне судочинства» (2009), «Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку» (2014), «Протидія злочинам у сфері службової діяльності (кримінологічні, кримінально-правові і кримінально-процесуальні проблеми)» (2014), «Забезпечення правопорядку в Україні засобами кримінальної юстиції» (2017), а окрім того, з конституційних проблем — «Права та свободи людини і громадянина в Україні» (1997), «Утвердження конституційної юстиції в умовах становлення відкритого суспільства» (2021), «Належне урядування як основа утвердження принципу поділу влад» (2021).

Входив до складу Науково-методичної ради Генеральної прокуратури України (з 2002); Науково-консультативної ради Вищого господарського суду України (з 2004); Науково-консультативної ради при Апеляційному суді м. Києва (з 2006); Науково-консультативної ради при Верховному Суді України (з 2007); Науково-консультативної ради при Державному бюро розслідувань (2018–2019). Нині є членом Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. 3а сумісництвом з червня 2022 року — директор Центру досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України. У 2012 році обирався до складу Ради адвокатів міста Києва. У січні 2014 року став одним із ініціаторів створення та членом Громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в України.

Був членом державних та профільних комісій (рад) з питань реформування системи правосуддя, що знайшло своє відображення, зокрема у таких публікаціях: Система перегляду судових рішень в Україні: погляд у майбутнє. Юридичний журнал. 2003. №3 (9). С. 112–119; Кримінально-процесуальний кодекс перехідного періоду / інтерв’ю з М. Сірим і В. Мойсиком. Дзеркало тижня. 2004. №12 (487). 27 березня. С. 7 http://surl.li/patofs; Кримінальний процес передвиборного періоду. Дзеркало тижня. 2004. №43 (518). 23 жовтня. С. 6 http://surl.li/qltdng; Реформа правоохоронних органів — ходіння по колу. Дзеркало тижня. 2005. № 39 (567). С. 7 http://surl.li/fukzaj; Реформи правоохоронних органів у Європі й Україні. Вісник Верховного Суду України. 2006. № 8 (72). С. 24–30 http://surl.li/bhrppr; Судова реформа: заяви, проекти і реалії. Дзеркало тижня. 2007. № 10. 16 березня. http://surl.li/lepaho; Не «око государеве», а захисник публічного інтересу. Сучасна перспектива реформи прокуратури. Дзеркало тижня. 2009. № 18(746). С. 6 http://surl.li/acmqxq; Довга дорога кодексу. Дзеркало тижня. 2011. № 23(487). 25 червня. С. 6 http://surl.li/sgnagt. 

З березня по липень 2022 року був добровільно мобілізований та перебував в лавах Збройних Сил України на захисті вітчизни від російської воєнної агресії.

У 2022 році був призначений за сумісництвом на посаду директора Центру дослідження воєнних злочинів при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Працював у складі Науково-консультативних рад Верховного Суду України та Верховного Суду, Вищого господарського суду України, Апеляційного суду м. Києва, був членом Науково-методичних рад Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань. 
Нині є членом Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України.

Підготував 11 кандидатів юридичних наук зі спеціальностей кримінальний процес, криміналістика та судоустрій. Був членом робочої групи ВР України з підготовки проекту Кримінального процесуального кодексу (2004) та радником Національної конституційної ради (2008).

Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Сайт Національної академії наук України
https://www.old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000018604