Персональний склад інституту
МАРЦЕЛЯК Олег Володимирович — провідний науковий співробітник відділу конституційного та муніципального права, доктор юридичних наук (2004), професор (2006), заслужений юрист України (2008).
Закінчив Чернігівський юридичний технікум (згодом –Чернігівський юридичний коледж, нині Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій у складі Національного університету «Чернігівська політехніка») (1985), із відзнакою — Українську юридичну академію (нині Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю «правознавство» (1993), аспірантуру цього ж університету (1996). У 1990–2000 працював у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого на посадах старшого викладача, доцента кафедри конституційного права України; з 2000 — декан юридичного факультету Гуманітарно-технічного інституту; з 2002 — доцент, професор кафедри конституційного та міжнародного права, з 2008 начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки, (з 2011) начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції Харківського національного університету внутрішніх справ; 2014–2016 — професор, завідувач (з 2016) кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; від 2024 і дотепер — провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування (нині відділ конституційного та муніципального права) Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.
Наукові дослідження: конституційне право, права людини, конституційно-правовий механізм забезпечення прав людини, виборче право, народовладдя, національний механізм публічної влади, конституційна реформа в Україні.
Захистив кандидатську дисертацію «Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України» (1997), докторську дисертацію «Конституційно-правовий статус інституту омбудсмана: світовий досвід та українська модель» (2004).
Основні праці. Автор понад 280 наукових, навчальних та навчально-методичних праць, серед яких: «Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян» (Х., 1998), «Інститут омбудсмана: теорія і практика» (Х., 2004), «Забезпечення прав людини» (К., Х. , 2005), «Вибори народних депутатів України: історія, теорія, практика» (Х., 2008), «Імунітети в конституційному праві України» (Х., 2013), «Корупція як цивілізаційний феномен: причини та шляхи подолання» (Уж., 2016), «Wybrane zagadnienia prawa samorządu terytorialnego» (Zielona Góra, 2021), «Правопорядок і правовий режим в Україні» (К., 2023), «Wplyw wojny na system sprawowania władzy refleksje w kontekscie zbrojnej agresji Federacji Rosyjskiej na Ukrainę» (Rzeszów, 2023), «Український конституціоналізм: історія становлення та перспективи розвитку» (Х., 2023), «Джерела судового права в Україні» (К., 2024).
На громадських засадах був радником Голови Центральної виборчої комісії (2012–2013), радником в. о. Міністра охорони здоров’я України (2018–2019) та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2018–2021). Експерт (з 2023) QS Global Academic Survey щодо формування показників академічної репутації, які використовуються в рейтингу QS World University Rankings на глобальному, регіональному, предметному та програмному рівнях. Офісом Генерального прокурора (з 2024) залучений як спеціаліст до роботи Міжнародного центру з переслідування злочину агресії Росії проти України, метою діяльності якого є збір та аналіз доказів про вчинення злочину агресії проти України. Член редакційних колегій наукових періодичних видань «Соціологія права», «Держава і право», «Науковий вісник Харківського національного університету. Серія Право». Голова правління ГО «Український центр конституційно-правових досліджень», віцепрезидент Асоціації українських правників, віцепрезидент Міжнародної асоціації медичного права, керівник Харківського осередку ГО «Інститут виборчого права», заступник голови правління ГО «Інститут стратегічних досліджень у сфері державотворення»; член Союзу юристів України, Українсько-Польського клубу конституціоналістів, та Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Підготував 18 кандидатів юридичних наук, 5 докторів юридичних наук і 4 докторів філософії.
Нагороди та відзнаки: відзнака Міністерства освіти та науки «За наукові досягнення» (2008), грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2012), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2019); 8 відомчих нагород Міністерства внутрішніх справ України.