Оніщенко Наталія Миколаївна

завідувач Відділу міжнародного права та права Європейського Союзу, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України

нар. 3 жовтня 1956 р., м. Київ

+380 44 278 41 11

ОНІЩЕНКО Наталія Миколаївна – завідувач Відділу міжнародного права та права Європейського Союзу, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України. 

У 1979 році закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка; (диплом спеціаліста з відзнакою). З 1979 року працює в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України, де обіймала посади стажиста-дослідника, молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника (1979–2003 рр.), з 2003 рік по 2006 рік — провідний науковий співробітник, з 2006 року — завідувач Відділу теорії держави і права, а з 2022 року — заступник директора Інституту.

У 1985 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. У 1992 році присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. У 2002 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи». Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 2002 році. Вчене звання професора присвоєно у 2004 році. Обрана членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України) у 2008 році, дійсним членом (академіком) — у 2014 році.

Сферу її наукових інтересів складають фундаментальні проблеми, пов’язані з функціонуванням та розвитком національної правової системи, її сутністю, природою, функціями, механізмом взаємодії правових систем сучасності, підвищенням ефективності вітчизняного законодавства, соціальним виміром права, правовою культурою, правовою свідомістю, правовим становищем особи в Європейському Союзі та Україні у контексті їх взаємообумовленості та взаємозв’язку, а також проблеми сутності, призначення і місця права в сучасному суспільному житті, взаємодії громадянського суспільства і держави, проблеми нормопроектування, питання право- та державотворення, сутність та значення правової аналітики, правової прогностики та правового моніторингу. Окремим вектором дослідження є гендерна проблематика.

Опублікувала понад 900 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Становлення і розвиток джерел радянського права на Україні (1917–1937)» (1988); «Правова система: проблеми теорії» (2002); «Правова система і держава в Україні» (2002); «Вступ до теорії правових систем» (2006); «Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні» (2007); «Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження)» (2007); «Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства» (2007); «Порівняльне правознавство (правові системи світу)» (2008); «Загальна теорія держави і права (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції)» (2008); «Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: проблеми, реалії, перспективи» (2008); «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.) , 2011 (рос.), 2013 (англ.); «Інститут юридичної відповідальності у демократичних правових системах» (2009); «Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії» (2009); «Сучасна правова енциклопедія» (2009); «Державно-правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин» (2009); «Формування та розвиток гендерного середовища в умовах демократичних перетворень» (2010); «Дія права: інтегративний аспект» (2010); «Концепція правового забезпечення підзаконної правотворчості Кабінету Міністрів України» (у співавт., 2011); «Соціальний вимір правової системи: реалії та перспективи: монографія» (у співавт., 2011); «Правові системи сучасності: навчальний посібник для магістрів права» (у співавт., 2012); «Загальні засади типології та класифікації правових систем сучасного світу» (у співавт., 2012); «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.); «Трансформація правової ідеології у контексті сучасних викликів» (2016); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017); «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку» (у співавт., 2021); «Правова доктрина і державність: вектор взаємодії» (2022); «Theoretical and practical aspects of development of legal knowledge, national security and physical education of citizens» (2022); «Правотворення і правотворчість в умовах воєнного стану та миробудівництва» (2023).

Загальна кількість посилань на публікації автора за даними системи Google Scholar становить 3343, h-індекс — 23.

Член Науково-консультативних рад Конституційного Суду України та при Верховному Суді. Член спеціалізованих вчених рад Д 26.236.03 в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України та Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України. Заступник головного редактора науково-практичного юридичного журналу «Альманах права», член редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Нове українське право», «Держава і право», «Правова держава». Заслужений юрист України (2006).

Бере активну участь у розробці та експертизі багатьох важливих проектів Законів України (Проект Закону України «Про правотворчу діяльність», Проект Закону України «Про нормативно-правові акти», Проект Закону України «Про гендерно-правову експертизу», Проект Закону України «Про основні засади державної ветеранської політики» тощо), здійснює широку громадську діяльність, спрямовану на утвердження в Україні правової та соціальної держави (Форум «Асоціація соціального розвитку через право», Національний Форум «Конституційна юстиція: виклики сьогодення та шляхи вирішення», ГО «Інститут інновацій: Жінка. Наука. Політика. Бізнес» тощо).

Як членкиня робочих і експертних груп бере активну участь у міжнародних конференціях, семінарах, проведенні моніторингових досліджень, виконанні проектів у рамках Національної академії наук України. За її ініціативи створено Центр правових досліджень гендерної політики при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Повний кавалер ордена «За заслуги» (2011, 2016, 2021). Відзначена Грамотою Верховної Ради України (2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2020), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009), Почесною відзнакою Вищої ради юстиції (2012), заохочувальною відзнакою «15 років спеціальному зв’язку України» (2009), Почесною грамотою Президії НАН України (2007), Почесною грамотою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2009), Грамотою Вищої атестаційної комісії України (2009), Почесною грамотою Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (2018), Почесна грамота Верховної Ради України (2020); Почесна грамотою Верховного Суду із врученням пам’ятного знака (2021).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011), Премії імені М. П. Василенка (2004), Премії імені Ярослава Мудрого (2007, 2014).