29 квітня 2025 року в приміщенні Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулись Загальні збори Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України.

У роботі яких взяли участь: директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк; вчений секретар Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, в.о. завідувача Відділу конституційного права та місцевого самоврядування Анжеліка Крусян; завідувач Відділу теорії держави і права, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України Наталія Пархоменко; головний науковий співробітник Відділу теорії держави і права, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України Василь Сіренко; старший науковий співробітник Відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, кандидат географічних наук, доцент, заслужений юрист України, академік Української екологічної академії наук (відділення права та управління) В’ячеслав Олещенко; завідувач Відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, доктор юридичних наук, професор Зоя Загиней-Заболотенко.

Під час цього зібрання було обговорено результати наукової роботи установ Відділення за 2024 рік, а також перспективи розвитку фундаментальних і прикладних досліджень в сфері соціогуманітарних наук. Доповідь на цю тему представив академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, академік НАН України В.А. Смолій. Валерій Андрійович наголосив, що істотний зріст тем спостерігався правового поля. Нові напрями дослідницького поля помітні в Інституті держави і права імені В. М. Корецького. Зокрема, праці О. Кресіна, О. Батанова, Н. Оніщенко та праці ювілейного характеру.

По закінченню доповіді, В. А. Смолій вручив дипломи переможцям премій НАН України серед молодих вчених і студентів закладів вищої освіти.

На Загальних зборах було зроблено низку наукових доповідей. Зокрема, було заслухано доповідь провідного наукового співробітника Відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, доктора юридичних наук, професора Л. Г. Фалалєєвої на тему: «Особливості імплементації стандартів Європейського Союзу в правопорядку України». У своєму слові професор Л. Г. Фалалєєва наголосила, що чільне місце серед національних інтересів, внутрішньодержавних перетворень і зовнішньополітичних пріоритетів посідає практична реалізація в осяжній перспективі міжнародної правової позиції України щодо вступу в ЄС, конституціоналізованого європейського вибору, підкріпленого набуттям 23 червня 2022 року кандидатського статусу в ЄС.

Стандарти ЄС стосуються багатьох сфер правового регулювання, однак раніше вони здебільшого ототожнювались з технічними стандартами, оскільки останні є найбільш поширеними, є наслідком європейської економічної інтеграції в рамках ЄС, вони є одним з важливих чинників функціонування єдиного ринку.

Термін «стандарти ЄС» вживається часто, проте не існує єдиної уніфікованої дефініції. Узагальнення наявних концептуальних підходів до визначення терміна «стандарти ЄС» дає підстави для висновку, що йдеться, зокрема, про цінності та принципи, на яких засновано ЄС; його acquis, що розвивається практикою та елементи якого кореспондують спільним цінностям; рішення Суду ЄС. Спільні цінності є складовою стандартів ЄС, їх повинні поділяти як держави-члени, так й країни-партнери, які мають бути налаштовані їх реалізовувати, забезпечивши повагу до них.

«Прийняття стандартів ЄС недостатньо, необхідно створити належні механізми їх застосування та реалізації на національному рівні», — підкреслила вчена. За словами Л. Г. Фалалєєвої, концепція імплементації має важливе теоретичне і практичне значення для розвитку національного правотворення та правозастосування. Україна є єдиною державою, яка набула статусу кандидата на вступ до ЄС, активізувала імплементаційні процеси в умовах правового режиму воєнного стану, в умовах відсічі агресії рф. «Кандидатський статус України створює визначеність, палітру нових можливостей для держави і суспільства, які важливо максимально ефективно використати. Нині — це історична необхідність», — підсумувала Л.Г. Фалалєєва.

Професор Л. Г. Фалалєєва подякувала присутнім за надану можливість висловитись у дружньому професійному колі.

Учасники зібрання обговорили доповідь В.А. Смолія, виступи і затвердили результати наукової роботи установ Відділення історії, філософії та права НАН України за 2024 рік.