Персональний склад інституту
УЛИГАНЕЦЬ Вікторія Євгенівна — науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу, директор Центру досліджень країн Африки Київського національного університету імені Тараса Шевченка; доктор філософії зі спеціальності міжнародне право (2025), африканіст.
Закінчила юридичний факультет ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (2015), факультет правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «правознавство» (2017), аспірантуру при відділі міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (2025).
Професійну діяльність розпочала на посаді лаборанта І-ї категорії відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права (з 2025 — відділ цивільно-правових наук) (2015–2018), від 2025 і дотепер — науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу (за сумісництвом) Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; 2020–2025 — помічник-консультант народного депутата України; з 2025 — директор Центру африканських студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка; з 2026 — провідний фахівець Державного навчально-наукового закладу післядипломної освіти «Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ».
Наукові дослідження: проблеми міжнародного права та антропології права, зокрема її теорії і звичаєвого права етнічних груп східної Африки. Здійснює антрополого-правові польові дослідження племен етнічних груп: алур, ачолі, башада, бенна, дассанеч, дінка, додос, дорзе, ік, карамоджонг, каро, консо, ларім, мундарі, ніангатом, нуер, тва, хамер, цамай.
Захистила кандидатську дисертацію «Еволюція судової системи Африканського Союзу: проблеми теорії та практики» (2025).
Основні праці. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема одноосібної монографії «Судова система Африканського Союзу» (2025); наукових статей: «Роль механізму запобігання, управління та розв’язання конфліктів ОАЄ у вирішенні спорів і конфліктів» (2024), «Міжнародний захист прав людини та народів крізь призму Африканської комісії з прав людини та народів» (2024), «Передумови виникнення міжнародних та міжетнічних спорів та конфліктів у Африці» (2024), «Міжнародно-правові передумови ухвалення Африканської хартії прав людини та народів» (2024), «Правовий плюралізм в антропології права: досвід держав Африки» (2025), «The Concept of Law in Legal Anthropology» (2026), «Концепція ubuntu як аксіологічний елемент африканської правової культури» (2026), «Епістеміологічний розрив у протидії жіночому генітальному каліцтву: міжнародно-правовий та антрополого-правовий виміри» (2026), «Jus gentium Африки: антрополого-правовий аналіз» (2026), «Вплив дискусії між Максом Глакманом і Полом Боханнаном на становлення антропології права в Африці» (2026).
Дійсний член Африканського товариства міжнародного права, Асоціації політичної та правової антропології, Асоціації антропологів-африканістів та Американської асоціації антропологів.