Персональний склад інституту
ГАЦЕЛЮК Віталій Олександрович — старший науковий співробітник Відділу проблем кримінальної юстиції та кримінології, кандидат юридичних наук, старший дослідник, заслужений юрист України.
У 2002 році закінчив слідчо-криміналістичний факультет Луганської академії внутрішніх справ (нині — Луганський державний університет внутрішніх справ); з відзнакою.
З листопада 2002 року по лютий 2007 року перебував на посадах ад’юнкта, викладача, старшого викладача кафедри кримінального права, начальника відділення правового забезпечення, старшого наукового співробітника Луганського державного університету внутрішніх справ.
З лютого 2007 року по вересень 2014 року працював у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на посадах головного консультанта з питань юридично-наукового забезпечення та заступника завідувача секретаріату.
З листопада 2014 року по червень 2023 року обіймав посаду старшого наукового співробітника відділу кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України.
1 червня 2023 року призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за сумісництвом продовжує наукову діяльність на посаді старшого наукового співробітника відділу кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту.
У 2002 році вступив до ад’юнктури за спеціальністю 12.00.08 (кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право) та у 2005 році захистив дисертаційну роботу на тему: «Реалізація принципу законності кримінального права України: загальні засади концепції».
У грудні 2022 року присвоєно вчене звання старшого дослідника за спеціальністю 081 Право.
Коло основних наукових інтересів: складають питання принципів кримінального права, криміналізації суспільно небезпечних діянь, судової реформи.
Автор більше 110 наукових праць, зокрема індивідуальних монографій: «Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції)» (2006); «Криміналізація суспільно небезпечних діянь протягом дії Кримінального кодексу України 2001 року: останні сюжети на фоні загальної палітри законодавчих рішень» (2021, а також є співавтором колективних видань: «Застосування судами Конституції України: доктрина і практика» (2022); «Законодавча реалізація кримінально-правової політики: аналіз законопроектної діяльності Верховної Ради України V скликання з питань кримінального права (2008); «Національні превентивні механізми проти катувань і жорстокого поводження в Україні: критичний аналіз ситуації» (2010); «Методологічна підтримка імплементації запропонованих стандартів компенсації та позасудового відшкодування державою шкоди у випадку порушення прав людини» (2011); «Особливості реалізації національних превентивних механізмів у форматі "Омбудсман+": аналіз міжнародного та національного досвіду» (2012); «Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року» (2013); «Мінімальні стандарти належного поводження: аналіз національного та міжнародного досвіду: практичний посібник» (2013); «Правова доктрина України» (2013); «Законодавство України проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Науково-практичний коментар» (2014); «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (2016); «Забезпечення правопорядку в Україні засобами кримінальної юстиції» (2017); «Велика українська юридична енциклопедія. Т. 17» (2017); «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (2018); «Проблеми підвищення ефективності кримінальної юстиції України» (2021).
У жовтні 2013 року присвоєно четвертий ранг державної служби. У жовтні 2015 року присвоєно почесне звання Заслужений юрист України.