Олещенко В’ячеслав Іванович

старший науковий співробітник Відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, кандидат географічних наук, доцент, заслужений юрист України, академік Української екологічної академії наук (відділення права та управління)

нар. 2 липня 1953 р., м. Полтава

ОЛЕЩЕНКО В'ячеслав Іванович — заступник завідувача Відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, старший науковий співробітник Відділу, директор Науково-дослідного центру енергетичного, ядерного та природоресурсного права Інституту держави і права імені В. М.Корецького НАН України, заслужений юрист України (2002), лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2005), академік (2002), член-кореспондент (1993) Української екологічної академії наук (відділення права та управління).

Закінчив з відзнакою географічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г.Шевченка (1975), аспірантуру там же (1979) та Національну юридичну академію України ім. Я. Мудрого (1996). Навчався, займався науковою роботою та стажувався з питань глобальної безпеки, охорони навколишнього середовища, виконання міжнародних договорів та з інших питань у Кембриджському, Оксфордському, Де-Монтфортському університетах (Велика Британія), Академії освітнього розвитку (США), у Європейських Економічних Комісіях ООН, у Раді Європи, Європейських комісіях.

У 1992 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук на тему: «Аналіз організації геосистем для оптимізації охорони навколишнього природного середовища», доцент (2007). 

Основна сфера наукових інтересів — екологічне, енергетичне, ядерне, конституційне, міжнародне право, правове забезпечення державного управління, сталого розвитку, охорони навколишнього середовища, збереження природного різноманіття, територіального планування, розвитку наукової та науково-технічної діяльності.

З 1979 року після закінчення аспірантури працював у Держкомітеті УРСР по охороні природи інспектором, провідним інспектором по заповідних територіях, помічником Голови Держкомітету, начальником відділу (сектору) науки та міжнародного співробітництва, у 1990–1996 роках — старший, головний консультант Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, у подальшому, до листопада 2006 року — головний консультант, завідувач відділу, заступник, перший заступник Керівника Головного державно-правового управління Адміністрації Президента України. З лютого 2007 року працює в Інституті держави і права імені В. М.Корецького НАН України.

Державну службу постійно поєднував з науковою, викладацькою та громадською діяльністю. Один з розробників сучасних наукових та організаційних засад охорони навколишнього природного середовища в Україні, співавтор найважливіших законопроектів у сфері екологічного права, зокрема, проектів Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу», «Про екологічний аудит», «Про відходи», «Про Червону книгу України», Водного, Лісового кодексів, а також проектів законів з питань внесення змін до Конституції України, проведення виборів, територіальної організації влади, регіональної політики, стимулювання розвитку регіонів, адміністративної реформи, функціонування Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, територіального планування. Брав участь у підготовці низки міжнародних договорів.

Координатор та виконавець численних національних та міжнародних наукових проєктів, програм, зокрема Національної академії наук України, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Глобального екологічного фонду, Всесвітнього банку, ЄЕК ООН, Ради Європи з питань сталого розвитку, збереження природного різноманіття, управління відходами, створення національної системи моніторингу довкілля, екологічних інформаційних систем підтримки управлінських рішень, розвитку екологічно дружньої підприємницької діяльності, місцевого самоврядування, регіональної, екологічної політики, правового забезпечення енергетичної політики, енергозбереження, використання альтернативних джерел енергії тощо.

Представник України у Комітеті старших посадових осіб з питань територіального планування (СЕМАТ, Рада Європи, 2001–2008), тривалий час був експертом з питань екологічної політики ЄЕК ООН, Європейського центру екологічної політики (Брюссель).

Віцепрезидент Українського географічного товариства (з 2004). Член Спілки юристів України.

Автор та співавтор понад 150 наукових публікацій, виданих в Україні та за кордоном, 19 з яких — монографічні, довідники, підручник, коментарі законодавства. Викладає за власними програмами курси  «Екологічне право», «Право природокористування», «Менеджмент природних ресурсів», «Міжнародні екологічні угоди», «Правові засади туристичної діяльності», організатор та учасник численних міжнародних та всеукраїнський наукових конгресів, конференцій, семінарів тощо.

Був одним з ініціаторів підготовки та видання Національного атласу України, секретарем відповідної Координаційної ради. Брав участь у розробленні Керівних принципів ЄЕК ООН щодо участі громадськості у процесі прийняття рішень у сфері охорони навколишнього середовища (1996). Входив до складу Національного комітету з підготовки та організації проведення 5-ої Європейської конференції міністрів довкілля, яка відбулася у Києві у 2003 році. У 2001–2008 роках представляв Україну у Комітеті старших посадових осіб Європейської конференції міністрів, відповідальних за регіональне/територіальне планування (CSO CEMAT, Рада Європи), брав участь у підготовці відповідних документів цього Комітету, проведенні двох таких Європейських конференцій (Любляна, Словенія, 2003; Лісабон, Португалія, 2006).

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за особливі заслуги у розвитку місцевого самоврядування (2002), відзнакою Національної академії наук України «За професійні здобутки», Почесним знаком Вищого адміністративного суду України за вагомий внесок у розвиток правосуддя, відзначений Подякою Президента Асоціації міст України за вагомий внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування та активну участь у роботі Асоціації міст України, заслужений працівник Гідрометслужби України, Лауреат Всеукраїнського конкурсу на краще професійне досягнення «Юрист року» у номінації юрист органів державної влади та органів місцевого самоврядування (1999, 2002 рр.).

Захоплення — музика, подорожі, мемуарна література, філателія.