Бабій Борис Мусійович

Директор Інституту держави і права Академії наук УРСР протягом 1974—1988 рр.

нар. 12(25).VII.1914 р., с. Гурівці, нині — Козятинський р-н, Вінницька обл. — 19.ІХ.1993 р., Київ

Український правознавець, доктор юридичних наук (з 1964 р.), професор (з 1966 р.), академік НАН України (з 1972 р.), академік АПНУ (з 1993 р.), заслужений діяч науки і техніки України (з 1974 р.).

У 1940 році закінчив юридичний факультет Київського університету. З 1939 року працював прокурором кримінально-судового відділу Прокуратури УРСР. З 1940 року — на прокурорських посадах у Радянській армії. З 1947 року працював заступником і викладачем юридичного факультету Київського університету, з 1949 року — співробітник Сектору держави і права Академії наук УРСР (з 1969 року — Інститут держави і права).

Протягом 1974–1988 років директор Інституту держави і права Академії наук УРСР.

З 1968 року — член Президії Академії наук УРСР, академік-секретар Відділення економіки, історії, філософії і права (з 1976 року — Відділення історії, філософії і права).

З 1988 року — радник Президії Академії наук УРСР. Був членом багатьох міжнародних і вітчизняних організацій, у т.ч. Постійної палати Третейського суду в Гаазі, комісії України у справах ЮНЕСКО та ін.

Досліджував проблеми історії держави і права України, зокрема юридичні аспекти української радянської державності, утворення СРСР і ролі Україні в цьому процесі, діяльності місцевих органів влади, історії правничих досліджень в УРСР.

Основні праці: «Возз’єднання Західної України з Українською РСР» (1954 р.), «Місцеві органи державної влади Української РСР в 1917—1920 рр.» (1956 р.), «Українська радянська держава в період відбудови народного господарства» (1921—1925 рр.)» (1961 р.), «Союз РСР і роль України в його утворенні» (1972 р.), «Нарис розвитку правових досліджень в Українській РСР» (1984 р.).

Відповідальний редактор і один з провідних авторів двотомної праці «Історія держави і права Української РСР» (1987 р.).

Брав безпосередню участь у розробці проєктів Конституції УРСР (1978 р.), Зводу законів УРСР, низки законодавчих актів. Був організатором фундаментальних наукових досліджень у галузі права. Лауреат Державної премії УРСР (1981 р.).