Богданова Валерія Володимирівна

• Статус: Захист планується
• Спеціальність: 081 – «Право»
• Назва дисертаційної роботи: «Підстави звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань»
• Науковий консультант: ВЕНЕЦЬКА Марина Віталіївна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
• Дата та час захисту:
• Місце захисту: Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України (01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4)

Анотація:

Богданова В. В. Підстави звільнення від відповідальності за порушення
договірних зобов’язань. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за
спеціальністю 081 — «Право» (галузь знань 08 — «Право»). - Інститут держави і права
імені В. М. Корецького НАН України; Інститут держави і права імені
В.М. Корецького НАН України, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу підстав
звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань у цивільному
праві України.
У дисертації визначено поняття та особливості цивільно-правової
відповідальності, проаналізовано та вивчено концепції провідних науковців
української цивілістики у цій царині, визначено умови її настання відповідно до
чинного законодавства, а також охарактеризовано основні види цивільно-правової
відповідальності. Визначено, що цивільно-правова відповідальність становить
передбачений нормами цивільного права правовий тягар майнового характеру, який
покладається на правопорушника у випадку порушення ним як договірних, так і
позадоговірних цивільних зобов’язань, має на меті компенсацію завданої шкоди,
відновлення порушеного права, запобігання повторним порушенням, та реалізується
шляхом застосування заходів, визначених законом або договором.
Виокремлено основні характеристики цивільно-правової відповідальності:
1) майнова та індивідуалізована спрямованість; 2) компенсанційно-відновлювальний
характер; 3) визначення як законом, так і договором; 4) можливість перевищення
розміру компенсації порівняно з фактичною шкодою завдяки застосуванню
додаткових санкцій, що надає їй превентивного значення; 5) реалізація охоронної
функції, яка полягає у забезпеченні потерпілому реального права на захист, може
здійснюватись як через юрисдикційні органи, так і поза ними; 6) може наставати
незалежно від наявності вини, якщо така можливість прямо закріплена у договорі
або законі.
Встановлено, що склад цивільного правопорушення (за винятком окремих
випадків) є визначальною передумовою настання цивільної відповідальності,
ключовими елементами якої виступають: протиправна поведінка, завдана шкода,
причинний зв’язок між ними та вина правопорушника, які формують юридичну
основу для застосування цивільно-правових санкцій.
Досліджено загальні засади звільнення від цивільно-правової
відповідальності, простежено історію становлення та розвиток цього правового
явища, розкрито його сутність і визначено місце в системі цивільного права.
Розкрито доктринальні підходи до визначення та класифікації підстав звільнення від
відповідальності, а також їх співвідношення з іншими правовими категоріями.
Розглянуто визначення змісту категорії «неможливість виконання
зобов’язань» та встановлено, що остання забезпечує правове підґрунтя для
звільнення сторін від відповідальності за невиконання договірних обов'язків у
випадках, коли виконання стає неможливим через об’єктивні та непередбачені події.
Для припинення правовідношення через неможливість виконання зобов'язань
необхідно довести, що виникнення відповідних обставин було непередбачуваним і
невідворотним. Окрім іншого, важливим аспектом є також визначення причинно-
наслідкового зв'язку між обставинами і неможливістю виконання зобов'язань.
Особливу увагу приділено аналізу форс-мажорних обставин як ключової
підстави звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, їх
співвідношенню з обставинами непереборної сили. Доведено, що вказані обставини
характеризуються непередбачуваністю, не залежать від волі сторін договору, та
унеможливлюють виконання покладених зобов’язань, що дало підґрунтя для
висновку про те, що поняття «форс-мажор» і «обставини непереборної сили» є
термінами однаковими за змістом, тотожність яких зумовлена особливістю
перекладу з іноземної мови.
Встановлено особливості «форс-мажорних обставин», які проявляються у
зовнішньому вигляді, тобто існують незалежно від волі сторін цивільних
правовідносин; відзначаються надзвичайністю та невідворотністю; створюють
обставини, за яких виконання зобов’язань у конкретних умовах господарської
діяльності стає неможливим.
Здійснено аналіз релевантної судової практики застосування інституту
звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, зокрема
рішення національних судів, що визначають критерії кваліфікації форс-мажорних
обставин, вимоги до доказової бази та особливості процесуального підтвердження їх
настання.
Диференційовано форс-мажорні обставини та істотну зміну обставин у
договірних відносинах, констатовано відмінність вказаних правових ситуацій через
призму впливу на виконання договірних зобов’язань.
Окрему увагу приділено дослідженню форс-мажорних обставин як підстави
для звільнення від юридичної відповідальності у публічно-правових відносинах.
Сформульовано висновки, відповідно до яких аналіз положень нормативно-
правових актів та Регламенту ТПП України засвідчує, що форс-мажорні обставини
мають набагато ширше застосування, позаяк можуть слугувати підставою для
звільнення від відповідальності у правовідносинах, які виходять за межі договірних,
зокрема, у сферах адміністративного права, податкових зобов’язань та регуляторної
діяльності.
Розглянуто значення воєнного стану в Україні у контексті договірних
відносин. Досліджено вплив запровадження воєнного стану на можливість
належного виконання договірних зобов’язань, а також на формування специфічних
правових умов, які можуть бути кваліфіковані як форс-мажорні обставини.
У дисертації узагальнено досвід зарубіжних країн та законодавства
Європейського Союзу щодо регулювання інституту звільнення від відповідальності.
Особливу увагу приділено порівняльному аналізу підходів до визначення форс-
мажорних обставин у різних правових системах; окреслено висновки, що форс-
мажор є необхідним правовим інструментом, який допомагає захистити інтереси
сторін договору в умовах непередбачуваних подій та може бути визначений як подія
або обставина, яка виникає поза контролем сторін договору і робить виконання
договору неможливим або значно ускладненим.
Узагальнено договірні застереження у системі загального права та окреслено
труднощі договірного врегулювання обставин непереборної сили. Особливу увагу
приділено альтернативним засобам мінімізації негативних наслідків настання форс-
мажорних обставин. Досліджено практику вищих судів Великої Британії щодо
застосування концептів «розумних зусиль» (reasonable efforts/reasonable endeavours)
та «альтернативного виконання» (alternative performance), які відображають
прагнення контрагентів уникнути повної стагнації договірних зв’язків і водночас
забезпечити баланс між юридичною визначеністю та економічною доцільністю.
Проведено аналіз подібних інструментів у вітчизняній правозастосовній практиці,
що дозволяє окреслити перспективи їх адаптації в українському правовому
середовищі.
Розроблено рекомендації щодо договірного закріплення форс-мажорних
застережень, які покликані забезпечити ефективне реагування на їх настання та
зменшення потенційних втрат.

Додатки:

Дисертація Висновок