Сеітаблаєв Ельдар Раідович

• Статус: Захист планується
• Спеціальність: 081 – «Право»
• Назва дисертаційної роботи: «Правосвідомість кримськотатарського народу: особливості формування та розвитку»
• Науковий консультант: СУНЄГІН Сергій Олександрович кандидат юридичних наук, старший дослідник
• Дата та час захисту:
• Місце захисту: Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України (01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4)

Анотація:

Сеітаблаєв Е. Р. Правосвідомість кримськотатарського народу: особливості формування та розвитку. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень» (081 — Право) — Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київ, 2026.
В умовах сучасного розвитку та трансформації правової системи України, посилення уваги до проблематики прав людини, прав корінних народів, національної ідентичності та правової інтеграції, особливого значення набуває осмислення специфіки формування та розвитку правосвідомості кримськотатарського народу як корінного народу України. Зазначена проблематика є вагомою у контексті загальнотеоретичного осмислення правосвідомості як багатовимірного соціально-правового явища, що відображає рівень сприйняття права, правових цінностей, принципів справедливості, законності, розумності, відповідальності та правопорядку певною соціальною спільнотою. Правосвідомість виступає не лише елементом правової системи суспільства, але й важливим чинником правотворення, правореалізації та правової поведінки суб’єктів суспільних відносин. У зазначеному контексті особливого наукового значення набуває дослідження правосвідомості кримськотатарського народу як специфічної форми колективної правосвідомості, сформованої під впливом унікального історичного досвіду, етнокультурних особливостей та правових традицій, становлення якої відбулося під впливом взаємодії звичаєвого права, релігійно-правових норм ісламської традиції, елементів державного управління періоду Кримського ханства, розвитку правової системи незалежної України тощо.
Актуальність також зумовлена сучасними геополітичними викликами, пов’язаними із триваючою збройною агресією рф проти України та тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя,
оскільки саме кримськотатарський народ опинився серед соціальних груп, права та свободи яких зазнали найбільш системного обмеження в умовах окупаційного режиму. Переслідування представників кримськотатарського народу, обмеження їх свободи слова, політичної участі, культурного самовираження та інших прав актуалізує потребу комплексного дослідження особливостей їхнього правового світогляду та механізмів трансформації правосвідомості в умовах війни та окупації, що сприятиме удосконаленню державної політики у сфері захисту прав корінних народів.
Крім того, актуальність дослідження визначається необхідністю комплексного осмислення міжнародно-правових стандартів у сфері захисту прав корінних народів з метою адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в межах євроінтеграційного курсу України, розвитку демократичних інститутів та зміцнення правової державності. Врахування такого досвіду є важливим для України з огляду на законодавче визнання кримськотатарського народу корінним народом України та необхідністю формування цілісної ефективної моделі правового забезпечення його статусу, прав та гарантій.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз особливостей формування та розвитку правосвідомості кримськотатарського народу, визначення її ролі у функціонуванні правової системи України задля підвищення ефективності соціальної інтеграції українського суспільства, механізмів забезпечення прав людини та гармонізації міжетнічних відносин.
Емпіричну основу дисертації становлять доктринальні джерела, а саме: монографії; дисертаційні дослідження та їх автореферати; фахові наукові статті в різних галузях права та гуманітарних дисциплін, тези доповідей та матеріали наукових конференцій за тематикою дисертації. Крім того, було здійснено комплексний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері корінних народів та національних меншин в Україні.
У процесі дослідження теоретичних аспектів теми дисертації автором у межах проблематики особливостей формування та розвитку правосвідомості кримськотатарського народу проаналізовано історичну еволюцію уявлень про
правову свідомість як особливої форми суспільної свідомості. У результаті дослідження встановлено, що історично правосвідомість розвивалась як складна система уявлень про право, в якій гармонійно поєднуються моральні, соціальні та юридичні засади. При цьому формування правосвідомості визначається взаємодією індивідуальних прав і обов’язків з суспільними інтересами та інститутами влади, а також постійним осмисленням справедливості і законності.
Визначено методологію дисертаційного дослідження, що побудована як багатовекторна система методів та принципів наукового пізнання, використання яких дозволило побачити складність та багатоаспектність формування та розвитку правосвідомості. Використання історичного, системно-структурного, формально-логічного, функціонального, герменевтичного та інших методів дало змогу: поєднати аналіз історичної еволюції правосвідомості з особливостями її сучасного розвитку; виявити не лише об’єктивні прояви правосвідомості, але й суб’єктивний досвід розуміння правових явищ, що, у свою чергу, надало можливість досліджувати її не як статичний об’єкт, а як динамічний процес соціального конструювання правової реальності; простежити як змінюється рівень правосвідомості під впливом війни, євроінтеграції та цифровізації; встановити особливості взаємозв’язку та взаємодії правової ідеології та правової психології як компонентів правосвідомості кримськотатарського народу; визначити особливості впливу правової свідомості кримських татар на розвиток сучасної правової системи України, зокрема на правотворчу діяльність, а також на забезпечення законності та правопорядку в державі.
Сформульовано авторське визначення правосвідомості як особливої сфери індивідуальної та колективної свідомості, яка безпосередньо взаємопов’язана з іншими її складовими та за допомогою якої здійснюється розуміння, пояснення, обґрунтування та оцінка правових явищ і процесів з урахуванням системи домінуючих у певних координатах часу і простору правових ідей, теорій, концепцій, поглядів, переконань, почуттів, настроїв тощо, які покладаються в основу формування та реалізації цілей, форм,
способів та результатів юридично значущої поведінки або діяльності індивідів всередині суспільства.
Досліджено соціокультурний контекст формування правосвідомості кримськотатарського народу з урахуванням сучасних особливостей його розвитку. Доведено, що розвиток правосвідомості кримськотатарського народу є результатом складної взаємодії історичних, культурних, релігійних і сучасних політико-правових чинників, зокрема історичних травм, традиційних правових уявлень, релігійних норм та сучасних правових трансформацій. Сукупність історичних обставин і особливостей розвитку кримських татар, пов’язаних із періодами автономного самоврядування, депортації, відновлення етнокультурної ідентичності та адаптації до нових державно-правових реалій, обумовила появу специфічного типу правосвідомості, орієнтованого на збереження та охорону культурної спадщини, а також забезпечення соціальної справедливості. Обґрунтовано особливості розвитку правосвідомості кримських татар у контексті функціонування інформаційного (цифрового) суспільства, що має стійкий характер стосовно забезпечення збереження їх культурної ідентичності та одночасно зберігає відносно консервативну своєрідність щодо впровадження універсальних принципів сучасного права у національний правовий розвиток.
Встановлено, що правова свідомість кримськотатарського народу являє собою особливу сферу суспільної свідомості в межах правової системи України, що включає в себе сукупність правових знань, цінностей, уявлень та установок, сформованих під впливом історичного досвіду кримських татар, їх культурних традицій та прагнення до збереження національної ідентичності. На відміну від правосвідомості українського народу, яка історично формувалася в умовах більш широкого політичного та соціокультурного простору та орієнтується у значній мірі на забезпечення реалізації індивідуальних прав і свобод, а також на утвердження демократичних інститутів розвитку національної державності, правосвідомість кримських татар характеризується етнокультурною спрямованістю та підвищеною увагою до забезпечення
колективних прав, самовизначення та збереження національної самобутності в умовах сучасного демократичного розвитку.
Проаналізовано специфіку правової ідеології як складової правосвідомості кримськотатарського народу та з’ясовано, що вона являє собою складну систему ціннісних та нормативних орієнтацій, які інтегрують історичні, культурні та соціальні особливості даного корінного народу України з універсальними уявленнями про право і справедливість та включає як формальні норми та інституційні моделі правомірної поведінки, так і неформальні уявлення про справедливість, відповідальність та морально-релігійну допустимість відповідних дій або вчинків. Встановлено, що ідеологія кримськотатарського народу виконує такі функції: формує правову культуру, ціннісне ставлення кримських татар та українського суспільства до прав корінних народів; сприяє інтеграції міжнародно-правових стандартів у сфері забезпечення прав корінних народів у національну правову систему України; забезпечує консолідацію спільнот та правове усвідомлення їхньої культурної самобутності; мобілізує знання про права кримських татар та стимулює активну громадянську позицію кримськотатарського народу.
Охарактеризовано особливості правової психології як складової правосвідомості кримськотатарського народу, яка відображає суб’єктивні уявлення цього народу, емоційне та вольове ставлення до правових та інших соціальних норм, а також формує внутрішні орієнтири правомірної поведінки, в яких органічно поєднуються цінності соціальної відповідальності, моралі та культурних традицій, що забезпечує інтеграцію індивідуального та колективного сприйняття права, а також сприяє формуванню стійких мотиваційних механізмів дотримання правових норм. Це дозволило глибше зрозуміти механізми формування правової поведінки корінних народів, що має важливе значення для розроблення ефективної правової та етнополітичної стратегії держави.
Визначено особливості прояву правосвідомості кримськотатарського народу у контексті розвитку правової системи, що полягає у поєднанні традиційних механізмів правового регулювання із сучасними демократичними
засадами, які відображають прагнення цього корінного народу України до інтеграції в національний правовий простір з одночасним збереженням власної етнокультурної самобутності. Доведено, що правосвідомість кримськотатарського народу справляє безпосередній вплив на інші структурні елементи правової системи, оскільки перебуває у тісному взаємозв’язку з системою права та правовідносинами, що виникають між суб’єктами правових відносин. Окреслено перспективні напрями розвитку правосвідомості кримських татар, зокрема: розробка та впровадження освітніх, культурних, екологічних та інших програм їх розвитку в Україні, а також зміцнення їх представництва у органах державної та місцевої влади, що надасть їм можливість не лише захищати свої права, але й активно впливати на формування політико-правового середовища в Україні.
Досліджено вплив правосвідомості кримськотатарського народу на правотворчу діяльність в Україні через взаємодію з органами влади, завдяки чому формуються механізми зворотного зв’язку між державною владою і громадянами, при якій вплив виражається не лише через участь кримських татар у різних офіційних процедурах, але й через висловлення їх активної громадянської позиції, формування ініціатив щодо моніторингу виконання законів та участь у громадських кампаніях, спрямованих на забезпечення дотримання прав людини та зміцнення законності в державі. Окрему увагу приділено перспективам подальших наукових розвідок проблематики розвитку правосвідомості кримських, що пов’язані зі здійсненням поглибленого аналізу її впливу на правотворчу діяльність в Україні, які включають вивчення конкретних прикладів законодавчих ініціатив, спрямованих на захист прав меншин та корінних народів з урахуванням динаміки міжнародної та внутрішньополітичної ситуації, у тому числі, питання статусу Криму, а також ефективних моделей інклюзивних правових політик в інших державах, які можуть бути адаптовані під сучасний український соціокультурний контекст.
З’ясовано роль правосвідомості кримськотатарського народу у забезпеченні законності та правопорядку в Україні яка полягає у зміцненні правової культури, утвердженні демократичних цінностей, захисті прав людини
та корінних народів. Активна участь кримських татар у громадських та правозахисних процесах сприяє виявленню та запобіганню порушень прав людини, посиленню відкритості діяльності державних інституцій та вдосконаленню механізмів взаємодії між правовою системою та суспільством. У вказаному контексті правосвідомість кримськотатарського народу виконує інтегративну функцію, забезпечуючи не лише дотримання формальної законності, але й формування соціального середовища, в якому правопорядок ґрунтується на свідомому виконанні правових норм і пануючих у суспільстві соціальних цінностей.

Додатки:

Дисертація Повідомлення про утворення разової СВР