Монографії. Наукові записки

Результатами діяльності співробітників Сектору правових проблем політичних інститутів та процесів є колективні й індивідуальні монографії, наукові записки, підручник, енциклопедичні та біобібліографічні видання, відродження імен і наукової спадщини (видання наукових праць) видатних і поки що маловідомих в Україні українських учених.

Науковці Сектору здійснюють аналіз законопроєктів, державних програм і концепцій та надають пропозиції нормативного, інституціонального, процедурного та ціннісного характеру на запит державних установ, зокрема: Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Ради національної безпеки і оборони України, Національної академії наук України.

Монографія: Кукуруз О. В. Взаємодія політики і права у процесі суспільної трансформації в Україні та Республіці Польща (2020), у якій на основі міждисциплінарного підходу комплексно проаналізовано політику і право як два важливі суспільні регулятори, які мають спільну мету — ефективний розвиток суспільства. До дослідження їх взаємодії залучено теоретичні, методологічні й прикладні напрацювання українських і польських науковців. Запропоновано авторський функціонально-телеологічний підхід до понять «політика», «право», «взаємодія політики і права». Переосмислено роль колективних та індивідуальних суб’єктів у процесі розроблення і реалізації політики та права. Розглянуто їх взаємодію на прикладі таких суспільно-політичних об’єктів як форма державного правління, парламентська коаліція, виборча система. Визначено партикулярну і корпоративну моделі взаємодії політики і права в Україні та Республіці Польща. Розкрито такі їх основні показники, як політична імітація, політична доцільність, уявний конституціоналізм, політична інструменталізація права, інфляція права. Запропоновано суспільно корисну модель взаємодії політики і права, іманентними складовими якої визначено: наукову основу, ціннісну складову, інформаційно-комунікативний компонент, політичну і юридичну відповідальність. Доведено, що належна взаємодія політики і права можлива як результат максимального зближення їх практичного і теоретичного рівнів на основі науково обґрунтованих рекомендацій.

Монографія: Тарасюк В. М. «Застосування інформаційних технологій в умовах гібридної війни»  (2020), у якій досліджено політико-правові засади застосування інформаційних технологій в умовах гібридної війни. Показано, що сучасні інформаційні технології, як інструмент управління процесами інформування, безпосередньо впливають на формування суспільної (масової) свідомості, моделювання поведінки мас й створення потрібних суспільно-політичних наративів. Монографія розрахована на наукових працівників, співробітників спеціальних та оперативних підрозділів силових структур, правознавців, викладачів, студентів та курсантів вищих навчальних закладів.

Наукова записка: Кол. авторів. «Відродження постконфліктних територій: світовий досвід і Україна» (2020), у якій проаналізовано міжнародний досвід залучення зовнішніх донорів до відбудови постконфліктних територій, зокрема у формі цільових фондів багатьох донорів та участі ООН. Розкрито правовий статус території ОРДЛО в українському законодавстві та міжнародному праві, його значення для відновлення територіальної цілісності України. Розглянуто основні елементи концепта перехідного правосуддя, зокрема: кримінальне переслідування, звільнення від кримінального переслідування чи покарання, встановлення фактів, відшкодування шкоди, люстрація тощо. Обґрунтовано необхідність реформування економіки у процесі відбудови де окупованих територій та відмови від фіскальних преференцій при розробці державної стратегії відновлення і розбудови миру в східних регіонах України.

Підручник для вищих закладів освіти: Кол. авторів; за ред. І. О. Кресіної. «Правова політологія. Академічний курс» (2021)  містить тексти базових лекцій, в яких висвітлюються найважливіші теоретичні положення про сутність політичних і правових явищ, політико-правових процесів і проблем та сучасних підходів щодо їх вирішення, про особливості функціонування основних інститутів політики та права. У 15 розділах послідовно розкриті питання становлення правової політології як науки та навчальної дисципліни, її методологічні засади, особливості взаємодії політики і права, розкрито суть таких понять і політико-правових феноменів, як політична влада, правова політика, політичне право, політико-правова система, держава, політичний режим, політична участь, політичні партії, політичне представництво та прогнозування. Кожен розділ закінчується контрольними запитаннями та списком рекомендованої літератури.

Наукова записка: Батанова Н. М. , Кресіна І. О. , Кресін О. В. , Стойко О. М. Особливості адміністративно-територіального устрою України в умовах децентралізації (2021). Проаналізовано результати першого етапу децентралізаційної реформи в Україні та зарубіжний досвід у цій сфер. Сформульовано практичні рекомендації з точки зору нової урбаністики.

Монографія: Кресіна І. О. , Кушнарьов І. В. «Політична корупція: глобальні виклики і Україна» (2022). Розкриваються суть, основні форми і прояви політичної корупції. Показано досвід різних країн у протидії та мінімізації загроз політичної корупції. Визначені особливості антикорупційної політики та формування антикорупційних цінностей в Україні.

Монографія:  Горбатенко В. П. «Чеслав Мілош: «Більше за одне життя» (2022, 2025). Ця книга — життєва і творча біографія Чеслава Мілоша — великого польського поета, есеїста, перекладача, політичного мислителя, лауреата Нобелівської премії. Як літописець ХХ століття, що пережив німецьку окупацію, радянське поневолення, вимушену еміграцію, він до кінця виконав місію провідника в безкомпромісній боротьбі із задухою тоталітаризму та ініціатора утворення родинної Європи — сукупності малих батьківщин, здатних дбайливо оберігати свою ідентичність. Життя і творчість Чеслава Мілоша — цінне джерело для усвідомлення багатокультурної мозаїки Європи, особливостей боротьби польського народу за свободу і демократію, взаємозалежності літератури і політики, перспектив формування нової цивілізації.

Науково-аналітична записка: (кол. авторів; за ред. І. О. Кресіної) «Стратегія політико-правового розвитку України до 2030 року» (2022). Розкрито засадничі положення Стратегії. Доведено необхідність докорінної зміни наукових підходів до стратегічного планування політико-правового розвитку в умовах війни Росії проти України та післявоєнної відбудови, зовнішніх і внутрішніх викликів, геополітичних змін, європейської та євроатлантичної інтеграції, суспільної модернізації. Запропоновано концепт ідеології і політики національного прагматизму для досягнення цілей розвитку Української держави наявними ресурсами і креативним потенціалом нації. Сформульовано низку засадничих положень задля реалізації стратегій в основних сферах політико-правового розвитку і розробки тексту нової Конституції України — Конституції Української Республіки.

 Монографія: Авторський колектив «Стратегічні пріоритети політико-правового розвитку України в контексті європейської інтеграції»  (2024). У праці обґрунтовано низку кардинальних стратегічних перетворень, які в умовах війни росії проти України та повоєнної відбудови можуть забезпечити поступ у політичній та правовій сферах суспільного розвитку, утвердити міжнародну суб’єктність Української держави, зміцнити її суверенітет, національну безпеку. Автори показують зміни у наукових підходах до стратегічного планування й прогнозування політико-правового розвитку України з огляду на сучасні ресурсодефіцитні реалії. Доводять необхідність утвердження суспільної ідеології національного прагматизму, зумовленої необхідністю максимально заощаджувати людські й матеріальні ресурси, досягти оптимального співвідношення цілей розвитку та засобів їхнього досягнення. У виданні окреслено євроінтеграційні пріоритети, перспективи та проблеми, що постали на шляху набуття Україною членства в Європейському Союзі. Науковці розробили низку пропозицій щодо реалізації євроінтеграційного та євроатлантичного курсу України, посилення її інституційної спроможності. Розглянули актуальні питання енергетичної політики і безпеки у контексті євроінтеграції. Доводять необхідність формування культури енергоощадності, імплементації концепції енергетичного громадянства. Монографія пропонує напрями й механізми реалізації парламентської та правової реформ, а також концепт інформаційної держави. Накреслює основні орієнтири реформування освіти. Чільну увагу приділено стратегічним засадам антикорупційної, інформаційної, етнонаціональної політики та політики національної ідентичності. Обґрунтовано нове бачення системи національної безпеки й оборони та розвитку її окремих складових. Автори аргументують необхідність укладення нового Суспільного договору — Конституції Української держави — і накреслюють засадничі принципи й цінності, що мають визначати її національну автентичність, демократичну сутність і цивілізаційну перспективу.