Чижмарь Василь Юрійович

• Статус: Ступінь присуджено
• Спеціальність: 081 – Право
• Назва дисертаційної роботи: «Міжнародні виборчі стандарти та їх імплементація у виборче законодавство України»
• Науковий консультант: Марцеляк Олег Володимирович, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України
• Дата та час захисту: 18 грудня 2025, 11:00
• Місце захисту: Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України (01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4), захист відбудеться онлайн.

Анотація:

Чижмарь В. Ю. Міжнародні виборчі стандарти та їх імплементація у
виборче законодавство України. Кваліфікована наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081
Право (галузь знань 08 Право). Інститут держави і права імені В. М. Корецького
НАН України, Київ, 2025.
У дисертаційній роботі досліджено поняття, дефінітивну та видову
характеристику міжнародних правових стандартів в контексті історико-
правових, еволюційних і понятійних аспектів їх становлення, легалізації й
розвитку; проведено теоретично-прикладне дослідження правової природи
міжнародних виборчих стандартів, їх види та імплементацію в національне
виборче законодавство.
В роботі наведено теоретичне узагальнення наукових підходів вітчизняних
та зарубіжних науковців щодо онтологічного розуміння міжнародних правових
стандартів на основі чого виділено та охарактеризовано їх риси та зроблено
висновок, що під міжнародними правовими стандартами слід розуміти
встановлені міжнародними організаціями та закріплені у міжнародних актах
(документах) фундаментальні, текстуально уніфіковані правові норми та
принципи, що визначають типологію, еталонність, модель, параметри поведінки
суб’єктів правових відносин, універсалізують мінімально допустиме
поводження міжнародної спільноти, держави, суспільства, людини у різних
соціальних сферах, показники, до досягнення яких зобов’язуються або
заохочуються державами через їх визнання та реалізацію на національному рівні.
Встановлено, що міжнародні правові стандарти зароджувалися завдяки
колективному усвідомленню міжнародною спільнотою їх важливості, як
фактори універсалізації підходів, перш за все, у галузі прав людини, царині
демократичних засад розвитку держав і світового суспільства, єдиних
стандартів демократії, формування і функціонування органів державної влади та
місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, а також
запровадження універсальних механізмів їх забезпечення, реалізації та захисту.
Доведено, що еволюція міжнародних правових стандартів відбувалася
поступово і являє собою на сьогодні насичену та цікаву хронологію історичних
подій за участю різноманітних міжнародних організацій та розвинутих
демократичних держав. Це процес, що охоплює різноманітні етапи розвитку
міжнародного права та світового співтовариства, який характеризується
видозмінюваннями, що мали наслідком поступовий перехід на нові кількісний та
якісний рівні формування правил поведінки суб’єктів міжнародних відносин.
Можна виділити три етапи розвитку міжнародних правових стандартів: перший
етап (етап зародження, створення передумов), який охоплює приблизно
середину ХІХ ст. — 1919-1920 рр., другий етап еволюції міжнародних правових
стандартів (етап становлення) — період з 1919-1920 рр. до 1945 р., третій етап
формування міжнародних правових стандартів (з 1945 р. по сьогодні), який, у
свою чергу, охоплює чотири підетапи — початковий період (з 1945 по 1949 рр.),
другий період — з 1949 р. по 80-ті роки ХХ ст., третій — з 80-х років по кінець 90-
х років ХХ ст., четвертий — початок ХХІ ст. по сьогодення.
Зазначено, що як складне праве явище у публічно-правовій сфері
міжнародні правові стандарти мають широке розповсюдження в діяльності
різноманітних суб’єктів соціальних відносин і вони характеризуються
багатоплановістю, багаторівневим, поліпредметним, полісуб’єктним
співробітництвом членів міжнародної спільноти в політичній, соціальній,
економічній, екологічній, культурній, правоохоронній та інших сферах. В роботі
здійснено їх розгорнуту класифікацію і виділено різновиди міжнародних
правових стандартів: І) за номенологічно-об’єктною ознакою, ІІ) по дії в
просторі, ІІІ) в залежності від правової природи та спеціалізації міжнародних
актів, в яких містяться міжнародні правові стандарти, IV) залежно від дії щодо
певного кола осіб, V) за юридичною значимістю, VI) за галузевою прина-
лежністю, VII) за зовнішньою формою закріплення, VIII) за ступенем визначе-
ності змісту, ІХ) за структурою.
Значне місце в дисертаційному дослідженні приділено характеристиці
правової природи міжнародних виборчих стандартів та їх імплементації у
вітчизняне виборче законодавство. Аргументовано, що виборчі стандарти
витікають із міжнародних правових стандартів, в першу чергу стандартів прав
людини, гарантій їх забезпечення, як наріжного каменю функціонування
демократичного режиму і засад формування держави як демократичної,
правової, соціальної. По своїй суті міжнародні виборчі стандарти — це вироблені
міжнародною спільнотою стандарти реалізації громадянами своїх політичних
прав обирати та бути обраними, права приймати участь в управлінні державою,
параметри поведінки суб’єктів виборчих правовідносин з питань призначення,
підготовки, проведення й визначення результатів виборів, питань фінансування
виборів, визначення кола учасників виборчого процесу та їхнього доступу до
ЗМІ, участі представників іноземних держав, міжнародних міжурядових і
неурядових організацій як спостерігачів за проведенням виборів тощо, які
спрямовані на забезпечення легітимних, вільних, справедливих національних,
регіональних та місцевих виборів, а, відповідно, це стандарти демократичного
формування представницьких органів державної влади та органів місцевого
самоврядування.
В роботі проаналізовано характерні риси міжнародних виборчих стандартів
та зроблено висновок, що під ними слід розуміти закріплені у міжнародних актах,
текстуально уніфіковані й функціонально універсальні принципи та норми, які
вироблені міжнародним співтовариством виходячи з практики розвинутих
демократичних країн та вимог сучасного конституціоналізму, що фіксують
нормативно-ціннісні орієнтири поведінки держави, її органів, суб’єктів
виборчого процесу щодо формування представницьких органів державної влади
та місцевого самоврядування, які в рамках міжнародних угод гарантують
забезпечення здійснення народовладдя в країні та передбачають за їх порушення
санкції юридичного чи політичного характеру.
Доведено, що міжнародні виборчі стандарти характеризуються
багатоманітністю і за критерієм характеристики міжнародних актів, в яких вони
закріплені, їх можна класифікувати: 1) в залежності від правової природи та
спеціалізації міжнародних актів, в яких містяться міжнародні виборчі стандарти
– стандарти загального та спеціалізованого характеру, 2) по дії в просторі –
універсальні та регіональні міжнародні виборчі стандарти, 3) за номенологічно-
об’єктною ознакою — міжнародні виборчі стандарти принципів виборів,
міжнародні виборчі стандарти фінансування виборів, міжнародні виборчі
стандарти передвиборної агітації щодо висвітлення засобами масової інформації
виборчих кампаній тощо, 4) залежно від дії щодо певного кола осіб — стандарти,
які стосуються невизначеного кола суб’єктів та які стосуються тільки окремих
суб’єктів виборчого процесу, 5) за юридичною значимістю — формально обов’яз-
кові та рекомендаційні міжнародні виборчі стандарти, 6) за галузевою прина-
лежністю — конституційно-правові, фінансово-правові, кримінально-правові та
ін., 7) за зовнішньою формою закріплення — міжнародні виборчі стандарти, що
фіксуються у деклараціях, міжнародних пактах, конвенціях, рекомендаціях,
висновках, кодексах тощо, 8) за ступенем визначеності змісту — основні та
додаткові, уточнюючого характеру, 9) за структурою — прості та складні.
Зазначено, що важливим напрямком сучасного вітчизняного державного
будівництва є імплементація вироблених міжнародною спільнотою
міжнародних виборчих стандартів, яка являє собою
державотворчий/правотворчий процес, що охоплює собою визнання Україною
міжнародних правових норм і їх впровадження у національне законодавство та у
практичну діяльність з метою всебічної, своєчасної і повної реалізації прийнятих
на себе відповідно до міжнародного права зобов’язань.
Аргументовано, що саме в процесі імплементації міжнародних виборчих
стандартів вирішується питання їх актуальності для національного
державотворення і демократичного формування представницьких органів
державної влади та місцевого самоврядування, підкреслюється прихильність
України демократичним цінностям, що вироблені міжнародною спільнотою.
Зроблено висновок, що сьогодні у прийнятому Верховною Радою України
Виборчому кодексі в основному знайшли відображення міжнародні виборчі
стандарти, хоча існує необхідність імплементувати у національне виборче
законодавство ще окремі положення Рекомендації Комітету міністрів Ради
Європи “Про загальні правила боротьби з корупцією при фінансування
політичних партій і виборчих кампаній”, Переглянутої інтерпретативної
декларації до Кодексу належної практики у виборчих справах щодо участі осіб з
особливими потребами у виборах, Декларації загальних принципів непартійного
спостереження за виборами громадськими організаціями та Кодексу поведінки
непартійних громадських спостерігачів, Керівних принципів щодо виборів
Кодексу належної практики у виборчих справах, що сприятиме подальшій
демократизації вітчизняного виборчого законодавства.
Ключові слова: Конституція України, конституційне право, вибори,
стандарти, правові стандарти, виборчі стандарти, міжнародні правові стандарти,
міжнародні виборчі стандарти, виборчі права, народовладдя, демократія,
імплементація, рецепція, трансформація, відсилання.

Додатки:

Дисертація Висновок Повідомлення про утворення разової СВР Рецензія Омельченко Н. Л. Рецензія Камінська Н. В. Відгук офіційного опонента Гудзь Відгук офіційного опонента Берч Рішення

Трансляція: